Головна
 
Рідне місто БуриньСубота, 18.11.2017, 01:56



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту



Головна » 2009 » Серпень » 19 » Яблуневий Спас
Яблуневий Спас
15:00
Вітаю Всіх!
Пригощайтеся на Здоров*я!

Хто ж такий Спас?

Чи є якісь згадки про нього в наших язичницьких джерелах? Архаїчність
спасівських обрядів спонукала багатьох дослідників висловитись на
користь язичницького походження Спаса.
Так, Г.Дяченко, посилаючись на
Буслаєва, писав: «Спас, Спаситель - це «ізбавитель» від усяких бід і
нещасть.
Не слід думати, що це слово одночасне явищу християнства,
навпаки, воно вживалося слов’янами ще в язичництві: В Краледворському
рукописі вже згадується, що «слов’яни називали своїх Богів Спасами».

Вірогідно, у слов’ян, так само, як і у ведійській традиції, поруч з
іменем Бога вживався його епітет, приміром: Всевишній Сварог. Так само
у Велесовій Книзі серед назв місяців (тижнів чи декад) знаходимо назву
Спасиць (Спасич). Можемо припустити, що це були дні, призначені
вшануванню Спаса.

Спасівка - час, коли духи і душі Предків (покійних родичів) відвідують свої родини,

з’являються на землю, так само, як і в інші свята Кола Сварожого
(наприклад, Радуницю, Русалії). Наш народ вірить, що Предки сприяють
цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи... Тому в
ці дні приносили жертви Роду і Рожаницям, як родинним Богам. Саме їм
урочисто виготовляли і запалювали спасівські свічі з нового воску,
кришили хліб, виливали медовий напій. До нас дійшли давні язичницькі
молитви, що читалися до кожної свічки (а їх було три - «трійця»):
«Пресвята родюча Земле наша, ниви, сади, городи - світ Сонця вам!
Праведне Сонце, Місяцю ясний, Зорі світлі, Небо пречисте, будьте
милостиві до людей і до худібки! Ліси, води, повітря чисте, всі душі
праведні, лада наші - всім вам на добро, на пожиток!».


(Катерина Білокур. Яблучний Спас)

Як бачимо, тут прославляються давні, саме язичницькі Боги - Сонце,
Місяць, Зорі, Земля, Небо та духи Предків, якими відає Бог Велес.
Недаремно в обжинковому обряді Велесу присвячуються останні незжаті
колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і
яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має назву Велесової або
Спасової Бороди (подекуди - Дідова Борода). Все це красномовно
засвідчує давність релігійної традиції, яку не змогли знищити
тисячоліття.

Спасич (Спасівка) має три етапи

Перший - Маковій, або Спас на воді (Мокрий Спас), що
пов’язується з Богинею Води Даною, або Мокошею, яка водночас є
покровителькою жінок, родючості, рослинності - взагалі водної стихії.
До Першого Спасa пасічники
відбирають мед, щільники (соти), топлять віск; господині заготовляють
мак та зілля, квіти, колосся для вінків - все це призначене до
освячення. В давнину саме в цей день відбувалось богослужіння біля
річок та джерел, яким приносились жертви з меду та хліба.

Мак в Україні - символ плодючості, оберіг від зловорожих сил.


(К. Білокур. Богданівські яблука)

Друге свято цього циклу - Яблучний Спас, або Спас на горі .

Церква до цього свята пристосувала свою легенду про преображення Ісуса на горі Фавор. Однак
маємо один з багатьох прикладів накладання пізніших міфів на давні
язичницькі звичаї, адже Боги Спаси вшановувалися на високих горах,
скелях або біля джерел (у місцях, які люблять Боги). Тут відбувалися
також військові братчини, тризни, поминання загиблих воїнів.

В Україні була дуже сильно розвинута магія початку, тому й перші плоди
Землі потребували ритуального освячення, щоб забезпечити достаток
протягом року. А це досягалося і через пожертву. Приносили жертви воді,
вогню, волхвам, кумам та сусідам, яких наділяли яблуками, грушами,
медом, сотами тощо.
Водночас здійснювалося і поминання предків, після
братчини казали: «З нами попоїли й ті душі, яких споминали». Освячені
«початки» зберігали до нового врожаю або початку посіву, їх
використовували протягом року для лікування, підкурювання, оберегу, а
по закінченні річного круга (Кола Сварожого) - ритуально знищували
рештки, тобто кидали в багаття, на городи, на воду. Напередодні Другого
Спаса подекуди збереглося таємниче заклинання Житника
- духа ниви, щоб земля була родючою. На Яблучний Спас також побутували
обряди з водою: свяченою водою окроплювали зорану під озимі землю.


Третій Спас має назву Хлібного Спаса
До цього дня господиня випікає перший хліб з
нового врожаю. З хлібом-сіллю спроводжає вона господаря в поле, де він
засіє озимину. В язичницькій вірі не було спасівського посту, як це є в
християнстві.

(За Галиною Лозко)

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Віночок на Спаса

Українські віночки були віковими, ритуальними, звичаєвими, магічними.
Один із таких віночків – вінок Спаса плетуть на весні, як заквітнуть зозулині черевички та яблуні. Додають ще вишневі листочки.
Надягають вінок лише на Спаса (19 серпня).
До віночка прив*язувалися відповідні стрічки: посередені – жовтогаряча,
далі голубі, сині, жовті, фіолетові – кольори Спаса. Жовтий – колір
сонця.

Йшов Спас до Сонця – Ярила і просив у нього один промінчик весни, щоб
освятити ним весняні квіти з дівочого віночка.
А Ярило відповідало: «Я
тобі дам промінчик мудрості і здоров*я. але мусиш мені принести в
долонях дві краплинки голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки
ночі синьої (сині), радість життя (жовті) та мудрість людську
(фіолетові)».
Спас дає на те згоду і через три дні все обіцяне приносить Сонцю.
А Сонце вручає вій промінь, святить дерева. Торкається кожної гілочки.
Яблука. Сливочки…

Одягали той віночок дитині з трьох років. На Спаса.
Як давали яблучко та приказували: «Здоровому тілу – здоровий дух!»

(З книги "Українське народознавство в дошкільному закладі")

Тож будьте Здорові й Тілом і Духом!

Із блогу за посиланням http://blog.i.ua/community/662/306278/

Переглядів: 970 | Додав: DeZ | Рейтинг: 2.5/2 |
Всього коментарів: 1
1  
applause good


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Форма входу

Календар новин
«  Серпень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Пошук

Друзі сайту

                  Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Copyright By BYM © 2017
Конструктор сайтів - uCoz