Головна
 
Рідне місто БуриньСубота, 18.11.2017, 02:09



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту



Головна » 2009 » Серпень » 5 » Стусани від «альма–матері» Абітура – 2009: як розумнику посунути «липового» пільговика та як утекти з «вишу».
Стусани від «альма–матері» Абітура – 2009: як розумнику посунути «липового» пільговика та як утекти з «вишу».
19:39

Минулого тижня в українських «вишах» нарешті закінчився прийом документів. Натомість почалось найцікавіше — зарахування студентів. З’ясувалося, що Київський національний університет ім.Шевченка проігнорував наказ МОН приймати документи до 29 липня і закінчив прийом ще 19–го. Отже, коли в інших ВНЗ ще працювали приймальні комісії, в «Шевченка» уже повним ходом ішло зарахування студентів. Колеги з інших університетів обурені: «конкуруюча фірма» незаконно відібрала собі най–найкращих. А ті, хто все–таки хоче навчатися в іншому ВНЗ, але вже зарахований до «Шевченка», тепер не можуть забрати документи...

У чергу за студентським квитком

Киянин Денис Бондар, випускник Малої академії наук, мріє навчатися в Києво–Могилянській академії. І хоча має непогані результати ЗНО (з математики набрав 200 балів, з української — 198,5) та диплом МАН, який дає пільгу при вступі, хлопець вирішив підстрахуватись і подав документи ще й до Інституту міжнародних відносин КНУ ім.Шевченка.

— Але наш «запасний аеродром» виявився спритніший, — розповідає батько Дениса, Олег Григорович. — Коли ж ми дізналися, що проходимо і в «Могилянку», поїхали забирати оригінали документів. Але у приймальній комісії нам порадили прийти... 1 вересня. Мовляв, наказ про зарахування вже підписано, а питання про відрахування студента може вирішити тільки ректор. Кілька годин ми бігали між корпусами, де сидить приймальна комісія та приймають директор інституту і ректор. Зрештою, нам пообіцяли, що наступного дня ближче до обіду ми таки зможемо забрати документи.

— Ви єдині зіштовхнулися з такою проблемою?

— Якби ж то! У черзі до директора КІМВ разом із нами стояли ще зо 20 осіб, які хотіли забрати документи, а у приймальній ректора ми побачили ще з десяток людей. Університет сам створив собі цю проблему і сам же від неї тепер потерпає...

На яких підставах провідний ВНЗ країни достроково провів зарахування студентів? У «Шевченка» кажуть, що правила проведення вступної кампанії у них не змінювалися впродовж багатьох років, а отже, й цьогоріч залишаються незмінними. А як же наказ Міносвіти? Його просто проігнорували.

Схожа ситуація торік була з регіональними ВНЗ. «Тоді в регіонах «виші» поспішили завершити вступну кампанію, а дітям, які потрапили в їхні списки, було проблематично забрати документи, — розповідає Ірина Конченкова, керівник проекту «Вступ–2009 очима громадськості». — Бували випадки, коли зі студентів за це навіть гроші вимагали».

Вступаєте? Платіть!

До речі, про гроші. Андрій Мелешевич, відповідальний секретар приймальної комісії НауКМА, каже, що за можливість подавати документи в безліч ВНЗ одночасно зі вступників варто б брати якусь символічну платню — 50—100 гривень. Може, б це остудило запал деяких абітурієнтів, які не полінувались обійти приймальні комісії десятків факультетів і університетів. «Студенту, який вступив, ці гроші можна було б повернути. Таку плату беруть, скажімо, в університетах США, — каже Андрій Мелешевич. — Бо сьогодні був у нас студент, який просив: «Нагадайте, на які спеціальності я подавав документи, бо не пам’ятаю». Даруйте, якщо студентові байдуже, куди він подав документи, то не байдуже нам — адже це наш час». І гроші. Сам процес зарахування рекомендованих осіб відбувається доволі цікаво. Члени приймальної комісії сідають на телефон і обдзвонюють своїх потенційних студентів, цікавлячись, чи ті ще нікуди не віднесли оригінали документів. Якщо віднесли — обдзвонюють претендентів далі за списком. Торік у «Могилянці» таким чином «надзвонили» на три тисячі гривень.

Цьогоріч — ще більше. А якщо студент поїхав за межі країни, і йому неможливо додзвонитись, то списки ще не раз будуть змінювати.

«У нашому університеті є людина, яка подала документи на 18 спеціальностей тільки в межах нашого ВНЗ, — додає відповідальний секретар приймальної комісії Київського економічного університету ім. Вадима Гетьмана Олександр Востряков. — Тому ми звернулись у МОН, аби на наступний рік обмежили подачу документів бодай п’ятьма факультетами–університетами. Хоча думаю, що й трьох цілком вистачило б. Щоб уникнути тут фальсифікацій, до сертифіката ЗНО можна було б додавати, скажімо, відривні талони».

Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук каже, що приміром, у Казахстані чи Киргизії центри ЗНО самі розсилають результати тестувань у «виші», на які вказав абітурієнт. «Це вже інша крайність, але й така практика у світі є, — каже він. — Читав у пресі, що є унікуми, які подають відразу у 60 «вишів». Хоча навіть теоретично важко уявити — прийом документів триває місяць, це по два заклади в один день? Одна абітурієнтка мені казала, що подала документи на ветеринара, артистку і журналістку. Та це ж смішно! Я — за обмеження».

Ви чуєте, як «липа» шелестить?

У Росії, яка вже кілька років поспіль проводить тестування, цьогоріч більше почали говорити про те, що й ця, начебто прозора, система вже стала давати корупційні збої. Наші ж фахівці кажуть, що підробляти сертифікати ЗНО нема сенсу, адже їх двічі перевіряють на достовірність: коли абітурієнт подає документи, член приймальної комісії мусить в онлайн–режимі звірити його результати з базою даних УЦОЯО, а після видання наказу про зарахування до ВНЗ — з письмовим варіантом Протоколу зовнішнього оцінювання. Проте випадки підробки сертифікатів таки були зафіксовані. Приміром, у Національному авіауніверситеті. «Я особисто знаю чотири випадки, коли була виявлена невідповідність в оцінці — на 1,2 мільйона тестувальників. Підробити сертифікат можна — але чи є в цьому потреба? Можна купити і путівку на Марс, але чи полетиш туди?» — додає Ігор Лікарчук.

Утім, якщо підробляти сертифікати небезпечно, то з документами, які дають пільги, абітурієнти та їхні батьки експериментують на повну котушку. Але й таку «липу», кажуть у ВНЗ, нескладно виявити, і навіть звертаються до СБУ, аби вивести вступників на чисту воду. «До нас подав документи абітурієнт, який є дитиною батьків, що постраждали від аварії на ЧАЕС, — розповідає президент НауКМА Сергій Квіт. — Документи вступник приніс 24 липня, а його батько чорнобильське посвідчення отримав 23 липня. Цей факт не міг не викликати підозру. Тому ми звернулися в СБУ, аби там перевірили достовірність цього документа».

Пільги — зло

Пільговики стали справжнім шоком цьогорічної вступної кампанії. Здебільшого тому, що більшість ВНЗ не ризикнули підняти «балову» планку сертифікатів ЗНО, побоюючись відлякати контрактників. Усього шість університетів зважились «стрибнути» вище 124 балів. «Наш ВНЗ від пільговиків не дуже постраждав, — каже Сергій Квіт, — тому що наш вступний бал є найвищий в Україні. До того ж ми вимагаємо три сертифікати ЗНО, тоді як в інших університетах — тільки два. Переконаний, що пільги — це зло. І від них треба відмовлятись. Натомість вишукувати інші способи, щоб зараховувати до університетів таких дітей. МОН цьогоріч скасувало пільги медалістам та тим категоріям, яких визначено постановами уряду. Але ті категорії, які регламентує законодавство, так просто скасувати не можна. А нашим політичним силам дуже не хочеться повертатися до перегляду тих законів. Бо вони не думають про майбутнє держави, вони мислять категоріями наступних виборів».

Водночас Києво–Могилянська академія цьогоріч уже традиційно провела власне тестування. Воно було абсолютно добровільним і ніяким чином не вплинуло на результати вступу. Втім з 2200 вступників «Могилянки» майже половина зголосилася перевірити себе ще раз. «Цьогорічні тести суттєво відрізнялися від тих, якими ми перевіряли знання абітурієнтів раніше, — додає Сергій Квіт. — Наше тестування, яке ми назвали тестами на здібності, не ставить під сумнів ЗНО, оскільки спрямоване не стільки на перевірку знань, скільки на вміння використовувати ці знання, аналізувати ситуації, приймати креативні рішення. Там багато питань, які допомагають виявити схильності молодих людей до активності, лідерства, комунікабельності, креативності. Багато в тесті питань англійською мовою».

P. S. Коли цей матеріал готувався до друку, нам зателефонувала читачка із Хмельницького. «Моя онучка хотіла навчатися в Тернопільському медуніверситеті, — розповіла Інна Михайлівна. — Рік посилено готувалася, займалася з репетиторами. Подала документи на косметологію та фармацевтику. Але після набору туди пільговиків залишилося усього два бюджетних місця! Онука опинилася в цьому рейтингу третьою і на бюджет не потрапила, хоча мала 573,5 бала з трьох предметів. Водночас діти з 513 балами і навіть 400 пройшли, бо мали пільги. Навчатися за контрактом нам не по кишені. Тому онука вчитиметься в Хмельницькому університеті на міжнародних відносинах, де вступила на бюджет. Ця вступна кампанія коштувала нам неабияких нервів. Онука спати нормально не могла, схудла. А ви б бачили, що в приймальних комісіях нині твориться — той несе документи, той забирає... Ну навіщо так знущатися над дітьми?»

НОВАЦІЇ

«Домашнє завдання» для наступної вступної кампанії:

— ВНЗ просять МОН усе–таки обмежити право вступника подавати документи неймовірну кількість разів. Ну бодай до трьох–п’яти спроб;

— вирішити проблему з пільговиками шляхом встановлення квот або ж скасування пільг;

— розширити перелік предметів, з яких проводиться ЗНО;

— дозволити університетам використовувати власні форми відбору, які б дозволяли університету познайомитися зі вступником, визначити його мотивацію.

А ЯК У РЕГІОНАХ?

— Ми цьогоріч потерпаємо від недосконалості вступної кампанії не менше, ніж столичні ВНЗ, — розповів ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник. — По–перше, через велику кількість пільговиків. Я нещодавно з колегами був на міжнародному консорціумі. І ми запитали ректора Варшавського університету, чи мають їхні абітурієнти пільги. То вона ніяк не могла зрозуміти, про що йдеться. Ніде у світі до університетів не зараховують на пільгових умовах. Ми цьогоріч на спеціальність «Документація» маємо 2,5 пільговика на місце. Це не конкурс знань, а конкурс пільг! І діти, які мають у сертифікатах ЗНО по 198–199 балів, не можуть пройти! Це неправильно — всі абітурієнти повинні мати рівні права. По–друге, у зв’язку з тим, що різні навчальні заклади встановлюють різні терміни оприлюднення списків вступників, маємо плутанину. Зараз наша приймальна комісія обдзвонює абітурієнтів, аби принесли оригінали документів. А ті просять: «Ну дайте ще один день, а раптом я там теж вступив». По–третє, вступ лише за сертифікатами призводить до зниження мотивацїі навчання в школі. Це вже не секрет, що діти під час навчання всі свої сили сконцентровують на предметах, з яких будуть складати тести. Тож вважаю, треба робити так, як це є у більшості країн світу: окрім сертифікатів ЗНО, треба враховувати і середній бал атестату. Або ж дозволити університетам впровадити власну форму відбору найкращих із кращих. Хай це буде співбесіда чи щось інше. Сьогодні по академії конкурс 15—20 осіб на місце, а на окремі спеціальності — до 40 осіб на місце. За таких умов слід впровадити додаткові методи відбору.

Переглядів: 542 | Додав: ladybird | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1
1  
Ну, що ж панове, хотіли, як краще, а вийшло, як завжди! cool


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Форма входу

Календар новин
«  Серпень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Пошук

Друзі сайту

                  Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Copyright By BYM © 2017
Конструктор сайтів - uCoz